• Натхнення
  • Мрія №17 або радіємо тому, шо маємо

    Оскільки в найближчі 10 років Прованс мені не світить, я вирішила хоч якось наближитись до мрії №17 зі свого списку бажань.
    Лавандові поля я то бачила, але квітучі – ніколи. Та тут під боком знайшлось дещо. Тому, радію тому, шо маю 🙂

  • Натхнення
  • День Незалежності України

    Так вже сталось, що останні 15 років  в День Незалежності України я знаходжусь у Франції. 
    Цього року мені дуже пощастило, адже я гостювала в людей, які люблять Україну не менше ніж я. 
    Ми запросили найближчих друзів і провели чудовий вечір з українськими народними піснями, гаслами “Слава Україні! Героям слава” ( французи так смішно кажуть ці фрази :D), з смачненьким сальцем, привезеним мною з України.

  • Подорожі
  • Хочеш зарядити телефон – крути педалі!

    Хотіла вчора на вокзалі в Парижі зарядити телефон, але ніде не могла знайти розетку. Коли запитала в працівників вокзалу, вони мені сказали, що розетка – це дуже просто і не цікаво. В них, щоб зарядити телефон, треба крутити педалі.
    Я спочатку дуже здивувалась такій відповіді, але коли мене привели туди, де можна було зарядитись – все стало зрозумілим!

  • Подорожі
  • Choucroute (шукрут)

    Минулого літа мені пощастило відвідати  Ельзас.

    Гостювала я в чудовій родині тьоті Бріджит, яка навчила мене готувати місцеву страву – шукрут (sürkrüt), в перекладі –  “кисла капуста”.

    Ельзасці вважають цю страву зимовою, бо вона дуже калорійна, тому,  її готують в холодний період року. Дуже дякую тьоті Бріджит за те, що вона погодилась готувати цю страву в червні ( французам важко порушувати власні гастрономічні традиції). 

  • Натхнення
  • 5 днів позитивних емоцій

    Вже звично дописи в моєму блозі з’являються раз на місяць. В  травні ще не писала, тому от: пишу. Цього разу не писатиму якісь ванільні історії, як було раніше,  хочу розповісти про дещо серйозне – про #uzhtwevent.

    Це був перший івент твіттерян в моєму житті і я його запам’ятаю надовго. Але почнемо спочатку.

    Все почалося приблизно місяць тому. Сиділа я якось в скайпі і тут Оля пише мені, що вони з дівчатами вирішили їхати в Львів, а тоді в Ужгород. Запропонувала їхати з ними.