Торчалов. Життя після смерті

Ходили якось з друзями в Молодий театр, на “Торчалова”.
Купили квиточки на балкон, але оскільки в залі було пустенько ( можливо через те, що прем”єра була ще в 2009р), нам дозволили сісти в партері.

От відкрилась завіса і ми побачили перед собою “совок”. Сцена нагадувала якусь казарму, обмотану плівкою. Старі ліжка з радянськими “верблюжими” ковдрами – зеленими в білу смужку, алюмінієвий чайник, шафа тих часів.
Насправді, то було таке собі Чистилище, де є суворий режим, та суворі наглядачі – колишні самогубці.
Потрапив в це чистилище і Павло Максимович Торчалов (Володимир Кокотунов) – головний герой вистави, відомий політик XXIст за життя. Спочатку йому не віриться, що він помер, і навіть паспорт, в якому вказано дату смерті, замість дати народження, не переконує його, та пізніше, Торчалов усвідомлює, що таки помер, і залишиться в цьому противному місці, доки не згадає свій найбільший гріх.
Далі Торчалов пригадує свої гріхи, а разом з ним і інші герої – Лізаветта та Семен Захарович Кушка.
Дуже крутою в ролі Лізаветти  є неперевершена Ірма Вітовська, хоча б заради її гри варто сходити на виставу 😉

Загалом вистава весела, було чимало моментів, де зал вибухав сміхом.
На виставі можна дізнатись, хто спалив Москву, а також почути неопубліковані  вірші Пушкіна 😀

Коли ми з Vovanada обрали цю виставу, то думали, що це буде наша перша “не мімімішна” вистава, бо ж тема серйозна, яке там мімімі, але, як виявилось кохання наздоганяє деяких і після смерті 😉

Словом, якщо хочете провести приємний, ненапряжний вечір, сходіть на “Торчалова”.